Іноземні інвестиції для кожної країни є однією з ознак стабільності економіки та багато в чому, хоча й не завжди – демократичності держави. Та інвестори охочіше вкладають кошти у держави, економіка яких є стабільною, а «правила гри» – прозорими. Чи існують такі правила в Україні?
За даними Державної служби статистики, минулого року іноземці інвестували в бізнес України майже шість мільярдів доларів, що на 6,2 % більше, ніж попереднього року. Але, не зважаючи на такий показник, для багатьох потенційних інвесторів питання ведення бізнесу в Україні залишається ризикованим, адже й надалі Україна, з наявністю чималих ресурсів, залишається серед країн високим ступенем ризику, займаючи за лише 74-ту позицію.
Такий низький рівень розвитку України на сьогоднішній день створений штучно і це відлякує прямих іноземних інвесторів.
Якщо говорити більш детальніше, то бюджет держави тримається на трьох так званих китах – це ПДВ, митний збір і акцизи. Та саме проблематичне для України залишається адміністрування та повернення ПДВ. Адже на кожному кроці на підприємців чекають перевірки, блокування, кодування та інші перепони на шляху створення бізнесу. Такі перепони приправлюють соусом під назвою “припинення зловживань”, але відверто сам процес бюрократизується і веде на шлях корупції. Адже саме на відсотках з полегшення перевірок, “закривання очей” на певні нюанси роботи підприємства і збагачуються ДФС та подібні відомства.
І вже давно відшліфована система нелегального “оподаткування” відверто гальмує процес розвитку бізнесу в Україні та відлякує потенційних іноземних інвесторів.
Яскравим прикладом на сьогоднішній день є український аграрний сектор бізнесу України, який приваблює закордонних інвесторів. Маючи чи не найбільш родючі землі, сприятливий клімат, Україна відрізняється від європейських країн порівняно низьким рівнем переробки та виготовлення кінцевої продукції.
І не секрет, що для поліпшення ситуації на сільськогосподарському ринку знадобляться чималі інвестиції у бізнес України, що можуть прийти лише через закордонних інвесторів, зацікавлених у такому бізнесі. Та іноземні інвестори бажають чесних правил ведення бізнесу в Україні і поки є такі перепони, корупційна складова, ніхто не поспішає вкладати в Україну кошти.
І поки що Україна зі своїми ресурсами залишається об’єктом викачування сировини, країною-давальцем для їх виробництва, ринок збуту і споживання готової продукції. Тому першочергово треба знищити корупцію та всі її похідні.
Якщо ж дивитися в сторону покращення рівня підприємництва, то держава вимагає жорсткого аудиту у бізнесовій сфері та визнання того, що грати треба за чесними правилами, без корупційного присмаку.
І тоді, з появою прозорих правил гри у підприємницькій сфері, прийдуть цивілізовані інвестори, і налагодиться рейтинг розвитку держави вцілому. Однак, систему, яка десятки років задовольняє всіх чиновників, поки ніхто не збирається змінювати.
