Менше витрачають на одяг, комунальні послуги та відпочинок, більше на їжу та ліки. Понад 90% українців економлять на всьому і лише 3% не знають, що таке економія.
Про це свідчать результати опитування компанією Research & Branding Group. Дослідження компанія проводить протягом п’яти років. За вказаний період соціологи помітили, українці почали економити на всіх без виключення категоріях. Подробиці – у сюжеті Радіо НВ.
За даними опитування, на одязі і взутті економлять більше половини людей. Трохи менше, ніж половина, заощаджують на відпочинку. 40% – на продуктах, 37% – на комунальних витратах, а близько третини на лікуванні. Водночас майже кожен п’ятий економить на транспорті, а також є такі, хто заощаджує на зв’язку та освіті.
У 2018 році відбулося незначне покращення, коли на запитання: “Чи стали ви економити?” – позитивно відповіли 90% людей. На початку цього року таких українців знову 92%, тобто за рік ситуація погіршилася.
За даними Держстату, доходи 40% українців минулого року не перевищували 3,7 тисяч гривень. При цьому третина людей живуть на зарплату меншу від фактичного рівня прожиткового мінімуму.
А згідно з висновками ООН, межею бідності вважається, коли людина витрачає на день менше ніж 5 доларів, або це близько 135 грн.
Критерії визначення бідності
Методологія ООН спирається на певний набір товарів та послуг, необхідний для нормального існування людини, пояснив у коментарі Радіо НВ експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков.
Є декілька критеріїв визначення бідності. В Україні такий критерій вираховують за класичним монетарним підходом і частково немонетарним. Людина бідна, якщо у неї немає стабільних доходів.
У ЄС бідність вимірюють не грошима, а певним набором благ, каже економіст. Наприклад, можливість через день їсти м’ясо чи рибу. І мати кошти на непередбачувані витрати.
“Ціни в різних країнах нерівні. Ви знаєте, що, наприклад, внутрішній валовий продукт населення, як правило, порівнюють не в абсолютних значеннях, а через так званий паритет купівельної спроможності. Тобто його проводять умовно до рівня цін у цій країні. Пряме порівняння буде викривляти ситуацію. А от навіть за нашими стандартами прожитковий мінімум не відповідає реальному. Усі, хто у нас є отримувачами соціальної допомоги як основного джерела існування, це, я нагадаю, близько 10 мільйонів осіб, точно економлять не від природної ощадності”, – наголосив Олейніков.
Стандарти ЄС
Ні робота, ні соціальне забезпечення на сьогодні в Україні не гарантують гідного життя для громадян. Прожитковий мінімум – 1921 грн для працездатних осіб – це нижче рівня бідності.
За світовими стандартами, людина повинна отримувати мінімум 95 дол на місяць. Про це Радіо НВ розповів експерт Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін.
“Якщо людина йде на роботу, то вона, знову ж таки, буде отримувати далеко не європейську зарплату. У країнах ЄС зарплати у 10 разів приблизно вищі, аніж в Україні – це дані Світового банку. І навіть у найбіднішій країні ЄС, Болгарії, зарплати у два рази, як мінімум, вище за українські. Тому суттєвого прогресу не відбулося у подоланні бідності. Жінки українські ще бідніші, тому що отримують на 25,6% менше зарплати, аніж чоловіки”, – зауважив Дудін.
Звернутися до благодійників
Літні люди, що потребують допомоги, можуть звернутися до благодійників, або неурядових організацій. Як розповіла Радіо НВ піар-агентка благодійного фонду Життєлюб Анна Давиденко.
Фонд допомагає організувати дозвілля літнім і малозабезпеченим людям, а також надає необхідну адресну допомогу. Вона розповіла, що там можна безкоштовно отримати гарячий обід і ліки, опанувати англійську або навчитися танцювати, знайти нових друзів і загалом отримати допомогу чи допомогти іншим.
“Більше сімдесяти ресторанів Києва нам готують гарячі обіди щодня, і ми безкоштовно роздаємо їх пенсіонерам Києва в десяти точках. Також у нас є адресна допомога одиноким пенсіонерам Києва медикаментами. У нас є платформа СуперОнуки, ми збираємо кошти на реалізацію якоїсь мрії, як-то польоту на повітряній кулі, для кого-то це нові зуби, квиток в кіно, прибирання квартири”, – розповіла Давиденко.
За оцінками Української асоціації постачальників торговельних мереж, в Україні подорожчали 14 найменувань, або 45% соціального асортименту продуктів.