У Нью-Йорку набирають популярності курси традиційної української вишивки.

Любов Волинець проводить курси української традиційної вишивки: когось навчає основам вишивання, а іншим допомагає вдосконалити вже існуючі навички.

Вона – бібліотекар, славіст, куратор колекції народної творчості. Її зусиллями у США були засновані два українські музеї – один у штаті Коннектикут, другий – в Нью-Йоркській частині Мангеттена. Вишивка для неї не просто вид декоративного мистецтва, це давній символ української ідентичності.

“Коли ми тікали від більшовиків, від радянської окупації, ми опинилися в таборі для переміщених осіб на території Німеччини, у передмісті Регенсбурга. Там була велика українська громада. У нас була дуже гарна школа і вчителька, яка, окрім свого уроку, всіх, включно з хлопцями, навчила вишивати. Вишивка – це українська ідентичність. Україна протягом багатьох століть була під окупацією різних правителів неукраїнських. Українців принижували, намагалися стерти їх ідентичність, і єдине, що рятувало, що допомогло захистити себе, це вишивка, національні костюми, традиції”, – розповідає викладачка курсів Любов Волинець.

На курси ходять жінки різних національностей – китаянки, японки, ірландки та американки українського походження. Хтось намагається відшукати у вишивці загублене українське коріння, інших цікавить особлива техніка виконання вишитих виробів.

“Для мене це можливість проявити креативність. Також це спосіб краще зрозуміти історію бабусі і дідуся зі сторони батька, родина мого батька походить з України. Це спосіб продовжити традиції”, – каже відвідувачка курсів вишивки Енн Лореджер.

“Мені подобаються різні види вишивки. І мені дуже захотілося дізнатися – що такого особливого в українській”, – каже інша відвідувачка курсів Мінді Лю.

Курси відбуваються в приміщенні Українського музею, де представлені писанки, сорочки, вишиті різними кольорами та стилями, елементи традиційного українського одягу та чорно-білі фотографії.