atr.ua12 травня 1954 р. Україна була прийнята до Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки i культури (ЮНЕСКО).
Участь у цій організації передбачає міжнародну співпрацю наукових, освітніх, культурних інституцій через
участь у її програмній діяльності.
Координує
співпрацю з ЮНЕСКО
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО при Міністерстві
закордонних справ. Від
1962 р. в Парижі працює Постійне представництво України при
ЮНЕСКО.
Мета співпраці України з ЮНЕСКО – долучення до світових
процесів у гуманітарній царині, використання в національних інтересах
можливостей і ресурсів ЮНЕСКО і міжнародного досвіду співпраці Організації в
освіті,науці, культурі, інформації, комунікації.
Сім
українських культурних та природних пам’яток внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У Києві це Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами; Києво-Печерська лавра. У Львові — ансамбль історичного центру. В
Чернівцях – резиденція Буковинських та
Далматинських митрополитів (нині будинок Чернівецького національного
університету ім.Ю.Федьковича).
Також — транскордонний (10 країн) об’єкт
науково-культурної спадщини «Дуга Струве» (геодезичні пункти Баранівка,
Катеринівка, Старонекрасівка, Фельштин ); «Букові праліси Карпат» (спільна
українсько-словацька транскордонна номінація); дерев’яні церкви Карпатського
регіону України і Польщі (спільна українсько-польська номінація); стародавнє
місто Херсонес Таврійський.
На цей час у переліку об’єктів-кандидатів на внесення до Списку всесвітньої спадщини перебуває
16 українських об’єктів. Серед
них – розширений об’єкт «Cобор
Святої Софії з монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви,
Києво-Печерська лавра»; історичний центр
Одеси; археологічний комплекс «Кам’яна могила»; історичний центр Чернігова;
історичне середовище столиці кримських ханів у м. Бахчисараї та ханський
палац; біосферний заповідник
«Асканія-Нова»; дендропарк «Софіївка»; Канівський заповідник «Могила Тараса
Шевченка».
За участю ЮНЕСКО було відзначено 150–річчя від дня
народження І.Франка; 100-річчя —
І.Багряного, художниці Марії Примаченко, М.Амосова; 200-річчя Т.Шевченка,
М.Гоголя; 500-річчя від дня народження Івана Федорова; 1000-ліття
заснування Софійського собору Київська та інші визначні дати.
Україна є учасницею цілої
низки міжнародних конвенцій
ЮНЕСКО. В тому числі — Конвенції про
охорону всесвітньої культурної і природної спадщини; Конвенції про визнання
учбових курсів, дипломів про вищу освіту та вчених ступенів у державах регіону
Європи; Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. У 2016 р.Україна приєдналася до Статуту «Міжнародного центру вивчення питань
збереження та відновлення культурних цінностей».
Втім українська влада далеко не завжди дотримується вимог
ЮНЕСКО щодо збереження культурної спадщини. У 2017 р. Організація ухвалила резолюцію, якою
від влади вимагалося скасувати дозволи,
надані на будівництво в буферній зоні Софії та Лаври (це сталося після того, як на сесії ЮНЕСКО громадські активісти з
України презентували «Альтернативний звіт» про стан забудови в буферній зоні
Києво-Печерської лаври та Софії Київської.)
«Рідна країна» писала і про скандал навколо побудови
велосипедно-пішохідного моста між парками «Володимирська
гірка» та «Хрещатий» (будувати споруду ЮНЕСКО заборонила).
«Рідна країна»
