terytoriya.com.ua
Слово-паразит – один із перших ворогів чистоти мови. І паразитами їх робить не значення, а надмірна кількість у мовленні, яка з часом починає дратувати співрозмовника. Ворога треба знати в обличчя, проте не уникати, а боротися з ним.
Якими вони бувають?
1) Умовні паразити.
Як правило, вони з’являються там, де у реченні слід зробити паузу. Частіше за все це вигуки. Виникають тоді, коли мовець обдумує фразу, запинається або хвилюється при мовленні. Так, ми усі використовуємо слова: “хм”, “ммм”, “иии”, “еее” тощо.
2) Емоційні паразити.
Використовуються тоді, коли мовець хоче зробити емоційний акцент на тому, що говорить, посилює своє враження від події, драматизує. Дуже часто такими словами є: “реально”, “капець”, “тупо”, “прямо”.
3) “Злітно-посадкові” паразити.
Причиною появи, як і в умовних, в якійсь мірі можна вважати не вміння заповнювати паузи. Особливість цих паразитів у тому, що вони починають чи не кожну думку “зараженого” мовця, при цьому не виконуючи зовсім ніякої функції. Це слова: “чесно кажучи”, “коротше”, “типу”.
4) Паразити зворотнього зв ‘язку.
Це такий собі штучний спосіб створити враження уважного слухача. До таких належать періодичні питання: “так?”, “справді?”, “та ну?”.
Викорінити слова-паразити з мовлення не важко, але ці зусилля потребують сили волі та роботи над собою.
Як це зробити – рядком нижче:
1) Запишіть свою розмову на диктофон.
Тоді ви зрозумієте, які слова ви вживаєте найбільше і в чому ваша власна проблема. Не бійтеся почути недосконалість своєї мови, говоріть природно, адже вам цікавий реальний результат. Не намагайтеся прочитати вивчений текст. Оцінюйте вашу мову не як недолік, а як невелику проблему, що можна вирішити.
2) Витримуйте паузи.
Це, на відміну від паразитів, може стати інтонаційною прикрасою для вашого мовлення. Поновлюйте мову лише тоді, коли ви захочете сказати щось вартісне, а не слово-паразит. Думайте над послідовністю своїх фраз.
3) Сконцентруйте увагу на голосі, тембрі, темпі.
Ви витратите на це ту енергію, яку могли б витратити на вживання чергового паразита. Ваша уважність до вимови стане уважністю і до змісту сказаного. А ви ж навряд чи захочете говорити слова, які не мають жодного сенсу.
4) Збагачуйте свій словниковий запас.
Володіючи більшою кількістю синонімів, вставних слів, епітетів тощо, ви зможете уникнути незручних пауз. Якщо вам завжди буде що сказати, у паразитах просто не стане потреби.
5) Озброюйтеся інтонацією, мімікою та жестами.
Не володіння ними іноді стає причиною появи паразитів. Коли з’являється можливість емоції виразити голосом, наприклад, потреба в зайвих словах відпадає. Але з невербальними засобами теж слід бути обережним.
Не будьте прискіпливими. Не варто зосереджуватися на негативі, який ви отримуєте, вживаючи слова-паразити. краще подумайте про позитивні наслідки від їх позбавлення.
Говоріть чисто. Успіху вам!
