Атопічний дерматит: що нового?

У Дніпропетровську відбулася конференція для фахівців-дерматовенерологів на тему «Атопічний дерматит: що нового». У конференції з доповідями з актуальних питань ведення пацієнтів з атопічним дерматитом взяли участь професор Святенко Т.В. (Дніпропетровськ), професор Каденко О.А. (м.Хмельницький), доцент Франкенберг А.А. (Дніпропетровськ).
Атопічний дерматит – медико-соціальна і соціально-економічна проблема, для якої характерна тимчасова і стійка втрата працездатності, стійка інвалідизація, велике навантаження на сімейний, регіональний та державний бюджет. Наприклад, у Великобританії – витрати на рік – £2000-3000 (€ ≈2378-3568).
Атопічний дерматит – атопічна екзема – найбільш соціально значуще серед розповсюджених захворювань, що веде до стійкої інвалідизації, перешкоджає гармонійному розвитку особистості дитини. Захворювання суттєво погіршує якість життя хворого і членів його сім‘ї, іноді блокує сім‘ю. Атопічні захворювання є одними з найбільш розповсюджених в країнах Західної Європи.
Біля 20-30% всіх дітей в Європі страждають атопічними захворюваннями. У дитячому віці серед алергічних захворювань перше місце займають алергічні захворювання шкіри, на долю яких припадає 50-70%, а переважаючою нозологічною формою є атопічний дерматит АД. Поширеність АД серед дитячого населення складає 10-28%. Частота розвитку атопічного дерматиту у дітей в розвинутих країнах за останні декілька років значно виросла – на 30-50%. В Україні – 0,19% серед дорослих, серед дітей 0,9% .
Атопічний дерматит впливає на якість життя, викликає необхідність щоденного лікування, впливає на щоденну активність. Наприклад, на роботу, школу, соціальну взаємодію. Пацієнти відчувають занепокоєння, депресію, дратівливість і порушення уваги внаслідок розладів сну, мають інші психологічні проблеми.
Лікарі зауважили, що, найближчим часом, треба спланувати та провести промоуційну компанію щодо проблем АД серед населення, відповідальних працівників територіальних органів управління, лікарів, працівників освіти, органів опіки. Необхідно забезпечити більш високий рівень поінформованості, зацікавленості в темі, подолання песимізму у пацієнтів та лікарів, родини, забезпечити повноцінну реєстрацію АД всіма фахівцями, що надають медичну допомогу профільним пацієнтам, аналіз та узагальнення отриманої інформації.
Потрібно також забезпечити доступну медичну допомогу, пріоритетність надання допомоги пацієнтам з АД у закладах охорони здоров’я, найбільш повне визначення контингенту дітей та дорослих, що потребують встановлення соціальних виплат та скерування їх у відповідні установи для вирішення питання. Важливо проведення ефективного моніторингу соціального захисту пацієнтів з АД.