В Україні в новому році знову заговорили про чергову хвилю мобілізації. У 2015-му перша “хвиля” почалася 20 січня, в період, коли загострилися військові дії на Донбасі. У цьому ж році в Генштабі ЗСУ кажуть, рішення про вже сьомий хвилі мобілізації досі президентом не прийнято. Ми звернулися в кілька обласних військових комісаріатів, там плани про заклики коментувати відмовилися, в той час як експерти впевнені – без мобілізації цього року не обійтися.
Про сьому хвилю мобілізації можуть оголосити тільки після указу президента України Петра Порошенка, каже речник Генштабу Владислав Селезньов. Незважаючи на це, військові вже зараз готуються проводити заклик по мобілізації. Міноборони розробляє і наповнює електронний реєстр військовозобов’язаних – вже закуплено необхідне обладнання і проходить навчання фахівців.
Сьогодні Порошенко заявив, що внесе до Верховної Ради проект закону про оголошення чергової хвилі мобілізації після відповідного звернення Генерального штабу Збройних сил України.
“Звільнення українській території – це не тільки зусилля дипломатів, це не тільки політико-дипломатичні зусилля української влади, але і сильні ЗСУ в чіткої координації з якими ми будемо забезпечувати тверде і неухильне виконання Мінських угод. І якщо для цього потрібно буде вийти з ініціативою ( про оголошення чергової хвилі мобілізації – ред.) керівництву ЗСУ, то я підтримаю і відповідний законопроект буде внесений до Верховної Ради “, – сказав Порошенко журналістам у Тернополі.
Як розповідають у Генеральному штабі, сьома хвиля мобілізації дозволить замінити тих українців, які покликані в рамках четвертої хвилі (близько 50000 осіб). Однак Владислав Селезньов відзначає, є також імовірність, що демобілізованих бійців замінять контрактники, тоді необхідність оголошувати чергову хвилю мобілізації отпадет.Еще один фактор, який може вплинути на рішення президента про проведення сьомої хвилі мобілізації – військово-політична обстановка на сході країни. Якщо військовий конфлікт загостриться, Генштабу доведеться провести чергову хвилю мобілізації.
Скільки вдалося набрати контрактників на даний момент, військові не кажуть, проте відзначають – кожен четвертий мобілізований боєць, згідно з опитуваннями, проведеними в кінці минулого року, планує продовжити службу в ЗСУ за контрактом.
Демобілізація бійців 4-ї хвилі пройде в лютому-березні поточного року. Відповідний указ має підписати президент Петро Порошенко. Імовірно, відразу після демобілізації буде прийнято рішення про сьомий хвилі мобілізації.
“Коли будуть проведені заходи щодо демобілізації військовозобов’язаних, призваних у рамках 4-ї хвилі мобілізації, тоді стане зрозуміло, чи є необхідність в черговій хвилі мобілізації”, – каже речник Генштабу.
У 2016-му році бюджет Міноборони збільшили майже на 10 мільярдів гривень – відомству виділили 55600000000 (торік військові отримали 48500000000 гривень). Як говорить Владислав Селезньов, це дозволить підвищити зарплати військовослужбовцям, отже, кількість бажаючих служити за контрактом виросте. Крім того, українцям пропонують підписати короткостроковий контракт на службу в армії строком на 11 місяців.
“Протягом 2016-го року зарплата військовослужбовців буде істотно збільшена, це дозволить нам ефективніше виконувати завдання комплектації за рахунок контрактників. Зараз, приблизно, в армії близько 30% контрактників, але плануємо довести до 60-70%”, – каже речник Генштабу.
У той же час екс-замначальника Генштабу Ігор Романенко впевнений, на Міністерство оборони виділили цього року недостатня кількість коштів. У той час як в абсолютних числах бюджет виріс, у відсотках від ВВП він став ніже.Стратегія безпеки припускає виділення на безпеку і оборону 5% від ВВП. Це зроблено. Але саме Міноборони торік від ВВП виділили 2,6%, а в цьому році – 2,46%. З них 4500000000 Міноборони повинні заробити самі “, – говорить військовий експерт.
Військовий експерт Ігор Романенко вважає, що військова мобілізація цьогоріч необхідна. “Остання хвиля була виконана в кращому разі на 60%. Це недопоставка. І зараз потрібно буде ще одну хвилю (четверту) прибрати, і знову недопоставка. Та сторона теж все прораховує, і вони будуть бачити, що у нас недопоставка військових. А тепер є відповідь, чи потрібна нам військова мобілізація? Якби ми за цей час набрали контрактників, була б інша ситуація! “, – говорить Романенко.
Генерал-майор Вадим Гречанінов також вважає, без мобілізації цього року обійтися не вдасться. “Ми вибрали таку методу – тих бійців, які повертаються із зони боїв, замінюють нові. Є методу, закликати тільки раз на рік, а є й така метода. Ми її обрали для того, щоб охопити велику кількість людей. Людина повинна розуміти, що він повинен бути готовий віддати щось Батьківщині, захистити її “, – говорить військовий експерт.
Політолог Вадим Карасьов упевнений, у президента є можливість приймати непопулярні рішення, в тому числі і про чергову хвилю мобілізації. “До президентських виборів ще дуже далеко і я думаю, що рейтинги президента зараз не впливають на прийняття ним рішень”, – говорить Карасьов. На думку політичного експерта, у випадку, якщо військова ескалація на Донбасі продовжиться, Порошенко підпише наказ про військову мобілізацію. При цьому Карасьов припускає, мобілізації не буде, якщо Мінські угоди в поточному році будуть виконуватися.
Крім набору контрактників і можливої військової мобілізації, в Україні відновлено призов на строкову службу в армію. Так, весняний призов 2015-му тривав до 31 травня року. Осінній призов мав розпочатися з 1 жовтня, проте його перенесли на місяць – заклик почався 1 листопада і тривав до 31 грудня.
Всього за планом закликали 11000 українців. За законодавством на службу призиваються юнаки віком від 20 до 27 років. Ті, кому виповнилося 18-19 років, також можуть піти служити в армію на добровільній основі. Зараз ВСУ активно проводять приписну компанію у військкоматах, рішення про те, коли в поточному році буде призов на строкову службу, також залежить від указу президента.
Раніше Петро Порошенко заявляв, що кількість контрактників в армії буде рости, проте від строкової служби України відмовлятися не буде.
Для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях України, термін служби складе до 18 місяців. Для українців з вищою освітою бакалавра або магістра (спеціаліста), – до 12 місяців.
У ЗСУ кажуть, експерти Міноборони активно працюють над створенням єдиного реєстру військовозобов’язаних. “Закуплено обладнання. Створено програмне забезпечення, проведено апробацію, визначені дані, які у нас є, вони обробляються і приводяться в електронний вигляд. Коли буде прийнято рішення народними депутатами, ми отримаємо доступ до інформації з бази виборців, реєстрів фіскальної служби. Це зробить нашу базу повніше “, – говорить Селезнев.К слову, Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроект про введення Єдиного реєстру військовозобов’язаних. Як кажуть у Генштабі, наступне читання пройде на найближчому пленарному тижні.
У законопроекті йдеться, Центральна виборча комісія буде подати до реєстру дані про всіх громадян у віці від 18 до 60 років. Про виїздах за межі держави військкомати інформуватиме центральний орган виконавчої влади, який займається контролем державного кордону. При цьому дані будуть збирати навіть на неповнолітніх. Центральний орган зобов’яжуть повідомити про виїзд з країни всіх чоловіків віком від 17 до 60 лет.Также в реєстр буде надходити відомості з навчальних закладів про студентів ВУЗів. Від податкових у військкоматі дізнаються про джерела доходу і місці проживання військовозобов’язаного. Крім того, після внесення змін до статті 38 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, підприємства будуть зобов’язані сповіщати військкомати про прийняття на роботу чоловіків у віці від 18 до 60 років.
На створення Єдиного реєстру в Генштабі планують витратити сім мільйонів гривень. За 4000000 створять програмне забезпечення, а за 3000000 – систему захисту і проведуть державну експертизу.
За словами полковника ЗСУ Романа Бакуменко, реєстр використовуватимуть під час військової мобілізації, а також під час призову на строкову службу в армію. “Скільки людина потрапить до реєстру – державна таємниця”, – зазначив офіцер.
Якщо ж народні депутати у другому читанні не підтримають створення реєстру, він буде діяти, однак без даних з податкової, бази виборців, університетів та міграційної служби.
