Виповнилося 19 років з дня відкриття Дніпропетровського метрополітену

29 грудня 1995 почав працювати Дніпропетровський метрополітен. Це – перше метро, яке побудували на пострадянському просторі після розпаду СРСР.

Будівництво метро в Дніпропетровську почалося ще в 1982 році і тривало 14 років. Про це повідомляє  сайт газети «Лица».

Однією з основних версій появи в Дніпропетровську підземки глибокого закладення став стратегічний фактор. У розпал «холодної війни» за кордоном була розроблена карта найважливіших військових об’єктів СРСР, по яких планувалося завдати атомних ударів.

До переліку міст-мішеней потрапив Дніпропетровськ, який у ті роки був закритим містом і був союзним центром ракетобудування. Саме тому, можливо, в Дніпропетровську було вирішено будувати ще один об’єкт цивільної оборони – метрополітен. Перевагу було віддано глибокому закладенню. Саме цим і пояснюється те, що п’ять із шести станцій першої пускової дільниці – глибокі (причому глибина закладання доходить майже до 70 метрів). Хоча, судячи по рельєфу, геологічному та гідрологічному стану ґрунтів, цілком можна було б обійтися дрібним закладенням.

Відомо, що всі секретні і стратегічні об’єкти Радянського Союзу зводилися якісно і в максимально стислі терміни. Спочатку все йшло добре, ввести в дію підземку планувалося  вже в дванадцятій п’ятирічці.

Після смерті генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Ілліча Брежнєва (10 листопада 1982) перший час будівництво метрополітену тривало по «інерції». Однак,  у зв’язку з труднощами в економіці СРСР обсяги фінансування і, відповідно, будівництва, почали зменшуватися.

У 1988 році місто відвідав тодішній генсек – Михайло Горбачов. Жителі міста вирішили знову звернутися до «генерального», однак той, пообіцявши розібратися з питанням про будівництво метро, так і поїхав, залишивши городян з порожніми обіцянками.

Через три роки не стало і самого СРСР, а замість нього з’явилася нова держава – Україна. Дніпропетровськ перестав бути закритим містом, а недобудований метрополітен так і залишився одночасно символом минулої епохи і «світлого майбутнього».

Настали кризові 90-ті, будівництво метро практично повністю зупинилося. Для наближення терміну здачі першої пускової ділянки було вирішено скоротити кількість станцій: з восьми до шести. У ЗМІ постійно називалися нові терміни відкриття, які також постійно переносилися.

У 1993 році президент України відвідав Дніпропетровськ і дав обіцянку продовжити будівництво. Однак ситуація не змінилася, і лише в кінці 1994 року було прийнято рішення відкрити метрополітен у 1995 році. Городяни цю новину зустріли з легкої усмішкою, так як мало хто вірив у реальність слів: при важкому стані економіки місто не змогло б «витягнути» таке будівництво, а на будь-яку значиму підтримку від держави розраховувати не доводилося.

Напередодні відкриття підземки прохідник Леонід Ретинський запевнив майбутніх пасажирів: «Наше метро – стовідсотково безпечна споруда. Всі тунелі взяті в потужні кільця тюбінгів, і немає такої сили в природі, яка здатна зруйнувати цей моноліт. Хіба що пряме попадання атомної бомби становить небезпеку. Та вірю, що Господь врятує і збереже нас від цієї напасті ».

Кабінет міністрів України виділив 1950000000000 карбованців для придбання 45 вагонів на Митищинському (20 вагонів) і Петербурзькому (25 вагонів) вагонобудівних заводах, а також кількох одиниць спеціального рухомого складу. Вже на заключному етапі дніпропетровцям допомогли фахівці Києва, Харкова та інших міст.  29 грудня 1995 двері Дніпропетровського метрополітену були відкриті для пасажирів.

Спочатку найменування станцій підземки планувалися «стандартними» – на честь революційних подій, революціонерів і вождів комунізму. Однак згодом деякі назви – «Барикадна», «Жовтнева», «Калінінська», «Палац Ілліча» і т.п. – були замінені на більш нейтральні. Перша пускова ділянка, протяжністю 7,8 км, простягнулася із заходу на схід уздовж правого берега Дніпра. Він складається з шести станцій: «Комунарівська», «Проспект Свободи», «Заводська», «Металургів», «Метробудівників», «Вокзальна».

Оскільки пасажиропотік на першій лінії мінімальний, час роботи метрополітену відрізняється від часу роботи метро в інших містах України та Росії. Дніпропетровський метрополітен відкриває свої двері о 5:30, закінчує роботу о 23:00. Інтервал руху в годину пік 7 хвилин, в інший час – 15 хвилин.