Наші залежності ми часто не визнаємо, або просто не помічаємо. Та й набагато цікавіше дізнатись про шкідливі, цікаві чи дивні звички відомих людей. У нашому випадку — це письменники.
Оноре де Бальзак
Відомий француз був дуже залежним від кави. За добу письменник міг випивати до п’ятидесяти чашок цього напою. Коли прозаїку набридло постійно заварювати каву, він почав їсти її зернята. Пізніше Бальзак сказав, що це заняття може осилити тільки дужий чоловік з густим темним волоссям. Напій бадьорості давав письменникові не тільки заряд енергії, а ще й надихав його на творчі експерименти.
Ернест Гемінґвей
Американець був залежним від алкоголю. Гемінґвей почав уживати алкогольні напої після серйозної аварії, внаслідок якої отримав багато травм. Після цього сп’яніння стало образом життя письменника. Велику кількість творів, у тому числі всесвітньо відомих, прозаїк писав нетверезим. Про походеньки Гемінґвея до цих пір ходять легенди. Подейкують, що він придумав коктейль «Мохіто» на основі світлого рому і листків м’яти.
Зигмунд Фрейд
Відомий австрійський психоаналітик і письменник довгий час був залежним від кокаїну. Вперше Фрейд спробував його у медичних цілях, будучи студентом. Хлопцеві сподобалось — він відчув, як наркотик допоміг йому перебороти депресію та інші невротичні проблеми. Молодий Фрейд написав багато матеріалів, у яких розхвалював кокаїн як лікарський засіб. Він пропонував використовувати його у боротьбі з астмою, неврозами і шлунковими розладами. Та з часом австрієць сам став залежним від наркотику. Письменник справився зі шкідливою звичкою, але витратив на це дуже багато часу, сил та здоров’я.
Майстер детективу і друг дитинства Лі Гарпер пішов шляхом зірок рок-н-ролу. Після того, як письменник здобув популярність, люди стали помічати його з алкогольними напоями в руках. Досить швидко прозаїк став залежним від «міцного». На цьому Капоте не зупинився, і перейшов відразу на декілька видів наркотиків, які негативно вплинули на його здоров’я в старості.
Марк Твен
У письменника була залежність, притаманна сучасній молоді — залежність від ліжка. Твен міг лежати довгими годинами навіть у світлу пору доби. Письменник зазначав, що саме у зоні комфорту власного ліжка йому вдається підбирати правильні слова і речення для його творів. Друзі прозаїка це підтвердили. Люди з оточення американця розказали, що більшість своїх книг він написав лежачи. За це вони прозвали його «горизонтальним письменником».
Віктор Гюго
Залежністю француза був одяг. Вірніше, його відсутність. Одного разу видавець вимагав від письменника рукопис нової книги, яку той ніяк не міг закінчити. Щоб не виходити з дому, Гюго наказав слугам винести з дому весь його одяг. Тільки після того, як прозаїк роздягнувся, він зміг дописати роман. Пізніше француз став залежним від такого стилю письма. Більшу частину наступних книг він написав, не маючи на собі одягу.
Федір Достоєвський
Залежністю класика були азартні ігри. Саме тому він написав роман «Гравець», у якому від імені головного героя описав відчуття від входу в ігрову залу. Достоєвський став великим фанатом рулетки. В казино він прийшов випадково — щоб утекти від страшних подій, які спіткали його долю. З часом азартні ігри стали ще одною його проблемою. В період цієї залежності прозаїк писав «Злочин і кару». Існує версія, що письменник дуже поспішав здати роман видавцеві, оскільки хотів якнайшвидше отримати аванс. Паралельно він працював над книгою «Гравець», щоб витратити гонорар на ігрові борги.
За матеріалами: vsiknygy.net.ua.
